ћемор≥ал "Ѕабин яр":
необх≥дн≥сть громадського д≥алогу

Ѕабин яр в ”крањн≥ ≥ в св≥т≥ означаЇ значно б≥льше, н≥ж географ≥чна назва ≥ одна з траг≥чних адрес масового геноциду час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ” л≥топис≥ глобальноњ Їврейськоњ  атастрофи (Ўоа) саме ц¤ кињвська м≥сцев≥сть вважаЇтьс¤ початком Їврейського √олокосту в ™вроп≥, м≥сцем перших масових розстр≥л≥в Їврењв. ¬ ≥стор≥ограф≥њ Їврейського народу Ѕабин яр став загальним ≥м'¤м, алегор≥Їю також ≥ дл¤ означенн¤ ≥нших м≥сць масового знищенн¤ Їврењв.
” св≥тов≥й громадськ≥й св≥домост≥ Ѕабин яр Ї м≥сцем ≥ символом передус≥м Їврейського √олокосту. ѕроте, на думку в≥це-президента ¬сесв≥тньоњ ради Їврейськоњ культури, президента –ади нац≥ональних товариств ”крањни, президента ™врейськоњ ради ”крањни, президента фонду "ѕам'¤ть Ѕабиного яру" ≤.ћ.Ћев≥таса: "Ѕабин яр - це найб≥льша ≥нтернац≥ональна могила у св≥т≥.  р≥м посп≥ль розстр≥л¤них за нац≥ональною ознакою Їврењв ≥ циган, тут замордован≥ ≥ знищен≥ представники багатьох народ≥в: украњнц≥, рос≥¤ни, пол¤ки, численн≥ в≥йськовополонен≥, серед ¤ких були люди б≥льшост≥ нац≥ональностей, що складали колишню „ервону јрм≥ю".
≤стор≥¤ трагед≥њ Ѕабиного яру м≥стить чимало "б≥лих пл¤м". Ѕ≥льш≥сть ≥з ≥сторичних таЇмниць Ѕабиного яру, напевне, так ≥ залишитьс¤ нерозкритою, за браком в≥домих на сьогодн≥шн≥й день ≥сторичних документ≥в. «окрема нев≥домим Ї точне число загиблих, страчених у природних ¤рах ≥ штучних транше¤х ц≥Їњ м≥сцевост≥. ” р≥зних ≥сторичних джерелах ф≥гурують цифри в≥д 33 771 до 150 тис. ос≥б, або й б≥льше жертв. „исло загиблих тут Їврењв, за р≥зними джерелами, також зовс≥м р≥зне. Ќазивають цифри в≥д 40 до 200 тис.
¬ одному з ¤р≥в були знайден≥ рештки рад¤нських в≥йськовополонених - у б≥льшост≥ оф≥цер≥в „ервоноњ јрм≥њ, - 25 - 30 тис. ос≥б. “ут загинули також матроси ƒн≥провськоњ в≥йськовоњ флотил≥њ, актив≥сти ќрган≥зац≥њ ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в (у тому числ≥ видатна украњнська поетеса ≥ громадська д≥¤чка ќлена “ел≥га, члени ”крањнськоњ Ќац≥ональноњ –ади, прац≥вники редакц≥њ газети "”крањнське слово"), професори  ињвського ун≥верситету, журнал≥сти, св¤щеники, партизани, п≥дп≥льники м.  иЇва ≥ област≥, схоплен≥ п≥д час масових облав заложники, в≥йськовополонен≥ з —ирецького концтабору, с≥м'њ з  урен≥вського ≥ ƒарницького циганських табор≥в, ос≥лих у  иЇв≥ у 1930-т≥ роки, к≥лька сотень хворих з псих≥атричноњ л≥карн≥ та ≥нш≥.
Ќапевне, некоректними щодо пам'¤т≥ загиблих, ¤ких смерть зр≥вн¤ла понад ус≥ма статистиками, Ї сучасн≥ дискус≥њ дл¤ широкого громадського загалу про те, представник≥в ¤ких нац≥ональностей загинуло б≥льше у Ѕабиному яру: Їврењв чи украњнц≥в, - а отже, жалобним пам'¤тником ¤кого народу передус≥м Ї ц¤ м≥сцев≥сть.
Ќапружен≥сть громадськоњ уваги в ”крањн≥ навколо цих питань виникаЇ тод≥, коли порушуЇтьс¤ певний баланс м≥ж можливост¤ми р≥зних етн≥чних ≥ рел≥г≥йних (≥удейськоњ ≥ христи¤нськоњ) сп≥льнот на св≥й, умовно кажучи, мемор≥альний, символ≥чний ≥ смисловий прост≥р у ц≥й знаков≥й м≥сцевост≥. ќзнаки такого смислового дисбалансу Ї у встановленн≥ рел≥г≥йних символ≥в, пам'¤тних знак≥в у яру ≥ на прилеглих до нього вулиц¤х.
Ѕагато важить у виникненн≥ громадськоњ напруженост≥ ≥ пол≥тична акцентуац≥¤ б≥льшоњ частини досл≥джень √олокосту в ”крањн≥ на фактах украњнського колаборац≥он≥зму з н≥мецькими окупанта ми, на тотальному антисем≥тизм≥ украњнського населенн¤ ≥ м≥н≥мальн≥й в ”крањн≥, у пор≥вн¤нн≥ з крањнами «ах≥дноњ ™вропи, к≥лькост≥ праведник≥в (р¤т≥вник≥в Їврењв). ÷¤ ситуац≥¤ привертаЇ критичну увагу не лише нових досл≥дник≥в, а й спонукаЇ вз¤тис¤ за перо колишн≥х в'¤зн≥в фашистських концтабор≥в. "„и були колаборанти? “ак, були. ¬ кожн≥й крањн≥ ™вропи були своњ ≤уди, але кожен народ мав ≥ своњх св¤тих мученик≥в, - пише у своњй книз≥ мемуар≥в колишн≥й в'¤зень нацистських табор≥в ќсвенц≥му та ≈бензе —тепан ѕетельницький. - я в≥дкидаю т≥ розпов≥д≥ про √олокост, в ¤ких Ї очевидн≥ намаганн¤ очорнити ц≥л≥ нац≥њ ¤к лиход≥њв або колаборант≥в ≥, в той самий час, зобразити ≥нш≥ народи лише у рол≥ жертв".
” досл≥дженн¤х про √олокост пом≥тна також традиц≥¤ акцентуац≥њ на ун≥кальност≥ Їврейського етноциду,  атастрофи (Ўоа) - √олокосту в ≥стор≥њ людства. ѕри пор≥вн¤нн≥ √олокосту з геноцидом в≥рмен у “уреччин≥ 1915 р., з украњнським √олодомором 1933 р., з численними геноцидами ≥ етноцидами в ≥стор≥њ людства спец≥ал≥сти з голокостознавства незм≥нно п≥дкреслюють ун≥кальн≥сть Їврейськоњ трагед≥њ, коли винищенн¤ людей в≥дбувалас¤ саме за етн≥чною приналежн≥стю.
’арактерною дл¤ значноњ частини публ≥кац≥й про √олокост Ї й тема колективноњ в≥дпов≥дальност≥ народ≥в ™вропи, у тому числ≥ й украњнського, за геноцид Їврењв.
¬иступи у с≥чн≥ 2001 р. високих державних достойник≥в б≥л¤ мемор≥альних могил у Ѕабиному яру стали тим культурним шоком, що спонукали автора ц≥Їњ статт≥ зануритис¤ в ≥стор≥ю √олокосту.
22 с≥чн¤ 2001 р. президент ≤зрањлю ћоше  ацав п≥д час свого оф≥ц≥йного в≥зиту в ”крањну, перебуваючи в  иЇв≥, в≥дв≥дав Ѕабин яр. ” короткому виступ≥ на м≥тингу б≥л¤ пам'¤тника "ћЇнора" голова ≥зрањльськоњ держави в≥дзначив, що  ињв - це те м≥сце, де Їврейськ≥ погроми розпочалис¤ ще за час≥в  ињвськоњ –ус≥, а у трагед≥њ √олокосту Ї вина й цих народ≥в, представники ¤ких в≥тали убивць. "≤ що тепер думають т≥ народи, представники ¤ких брали участь у знищенн≥ Їврењв?" - звернувс¤ пан президент до учасник≥в м≥тингу з риторичним запитанн¤м. ≤нтерпретац≥¤ паном президентом Ѕабиного яру ¤к виключно Їврейського мемор≥алу, без жодного слова сп≥вчутт¤ ≥ сол≥дарност≥ до дес¤тк≥в тис¤ч загиблих жертв ≥нших народ≥в, натом≥сть апел¤ц≥¤ до комплексу вини в цих народ≥в, - виразно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д усього досв≥ду жалобних виступ≥в, що склалас¤ у Ївропейськ≥й традиц≥њ другоњ половини ’’ ст.
” ход≥ жалобного м≥тингу в≥дбулос¤ в≥дкритт¤ мемор≥альних жалобних камен≥в, один з ¤ких - особисто в≥д пана президента з≥ словами б≥бл≥йного псалма: "» боль мо¤ всегда передо мной. - ѕс., 38, 18" ѕрезидент √осударства »зраиль ћоше  ацав". Ќадпис на пам'¤тному камен≥ викарбовано двома мовами: ≥вритом (мовою держави ≤зрањль) ≥ рос≥йською (мовою нац≥ональноњ меншини ”крањни). ѕроте нема надпис≥в р≥дною мовою загиблих у цих ¤рах сп≥вв≥тчизник≥в Ўолом-јлейхема - мовою ≥диш, а також ≥ мовою держави ”крањни. (” лютому пам'¤тний кам≥нь був розтрощений нев≥домими варварами ≥ тепер, вмурований у сходи ћенори, став н≥би символом багатьох траг≥чних ≥сторичних ≥ культурних ¤вищ).
” виступ≥ пана президента фактично знайшли своЇ в≥дображенн¤ т≥ традиц≥њ досл≥джень ≥ ≥нтерпретац≥њ √олокосту, про ¤к≥ йшлос¤ вище. —учасний св≥т, що стоњть перед загрозами нових планетарних катастроф, надто п≥сл¤ 11 вересн¤, потребуЇ ширших за етноцентричн≥ пол≥тичних ≥нтерпретац≥й, а також нових значних зусиль до неупереджених м≥жнац≥ональних ≥ м≥жнародних д≥алог≥в. "Ѕ≥л≥ пл¤ми" дос≥ нерозкритих факт≥в ≥стор≥њ та пропагандистськ≥ м≥фологеми з нашаруванн¤ми фальсиф≥кац≥й спри¤ють створенню навколо Ѕабиного яру атмосфери м≥жетн≥чних, м≥жнац≥ональних, нарешт≥, м≥жконфес≥йних упередженостей ≥ передсуд≥в. ћовчазна упереджен≥сть ≥ п≥дозр≥л≥сть р≥зних нац≥ональних та рел≥г≥йних громад, час в≥д часу збуджувана чутками про активн≥сть "етн≥чних конкурент≥в" по ≥сторичн≥й пам'¤т≥, а також чутками про можлив≥ загрози власним нац≥ональним чи рел≥г≥йним символам може бути зн¤та, чи, принаймн≥, послаблена. ƒл¤ цього необх≥дний в≥дкритий громадський д≥алог навколо цих проблем. ”часниками такого д≥алогу мали б стати представники р≥зних нац≥ональних товариств та громадських орган≥зац≥й, орган≥в державноњ влади, а також представники св¤щеницьких к≥л ≥удейськоњ громади та христи¤нськоњ церкви.
Ѕабин яр та прилеглий м≥ський прост≥р навколо нього Ї т≥Їю ≥сторичною ≥ нав≥ть вельми знаковою м≥сцев≥стю, де нин≥ в≥дкриваютьс¤ забут≥, закрит≥ ран≥ше стор≥нки траг≥чноњ ≥ героњчноњ ≥стор≥њ украњнського народу. “ак, до Ѕабиного яру безпосередньо прил¤гають вулиц≥, назван≥ ≥менами талановитоњ украњнськоњ поетеси та активноњ громадськоњ д≥¤чки, члена ќрган≥зац≥њ ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в ќлени “ел≥ги, розстр≥л¤ноњ у яру разом з њњ пол≥тичними побратимами у лютому 1942 р., та ќлега ќльжича, њњ видатного товариша по робот≥ ≥ боротьб≥ у лавах ќ”Ќ, закатованого фашистами у н≥мецькому концтабор≥ —аксенгаузен у 1944 р.
ѕотребу у ман≥фестац≥њ своЇњ етн≥чноњ пам'¤т≥, права на повагу до минулого, траг≥чних ≥ героњчних жертв, потребу в етн≥чн≥й моб≥л≥зац≥њ високою м≥рою в≥дчувають ус≥ зганьблен≥ дес¤тил≥тт¤ми ≥ стол≥тт¤ми тотал≥тарноњ та ≥мперськоњ зневаги етн≥чн≥ сп≥льноти. ¬ажливим культурним символом ц¤ м≥сцев≥сть Ї зокрема дл¤ народу рома.
Ќапередодн≥ в≥дзначенн¤ 60-р≥чч¤ трагед≥њ у Ѕабиному яру було досить пов≥домлень в украњнських засобах масовоњ ≥нформац≥њ, що спри¤ли нагн≥танню м≥жетн≥чноњ напруженост≥. “ак, суперечливою бу ла ≥нформац≥¤ про плани створенн¤, за п≥дтримки јмериканського розпод≥льчого ком≥тету "ƒжойнт", пам'¤тного музею. Ќарешт≥, неспод≥ванкою дл¤ широкоњ громадськост≥, у тому числ≥ ≥ дл¤ р≥зних Їврейських громадських орган≥зац≥й, стало р≥шенн¤ про побудову тут великого общинного центру. ѕроблемою, що набираЇ ознак громадського конфл≥кту, Ї ситуац≥¤ навколо спорудженн¤ тут пам'¤тноњ христи¤нськоњ каплиц≥. 1997 р., за п≥дтримки ѕрезидента ”крањни ≥ голови  ињвськоњ м≥ськоњ держадм≥н≥страц≥њ, був розроблений њњ арх≥тектурний проект, що пройшов державну ≥ широку громадську апробац≥ю ≥ був схвалений. ѕроте й дос≥-- н≥ каплиц≥, а н≥ в≥дкритоњ ≥нформац≥њ про њњ долю.
ѕ≥дкреслимо: ус≥ ц≥ проблеми набувають конфл≥ктного характеру передус≥м тому, що вони Ї закритими дл¤ громадськост≥, вир≥шуютьс¤ кулуарно, хоча й мають загальноукрањнське значенн¤. ¬≥дкритий пост≥йний м≥жетн≥чний ≥ м≥жконфес≥йний д≥алог Ї нормою громад¤нського сусп≥льства у крањнах розвинутоњ демократ≥њ. “ак маЇ бути ≥ в ”крањн≥.

“ет¤на  Ћ»Ќ„≈Ќ ќ
кандидат ≥сторичних наук,
науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни

√азета "‘орум нацiй"
Ћистопад 2002 р.

Hosted by uCoz