√ромадський ком≥тет
дл¤ вшануванн¤ пам'¤т≥ жертв Ѕабиного яру

2 кв≥тн¤ 2003 р. на прес-конференц≥њ у будинку —п≥лки письменник≥в ”крањни було оголошено про створенн¤ √ромадського ком≥тету "Ѕабин яр".
ќрган≥зац≥¤  ом≥тету на початку цього року була викликана бажанн¤м громадськост≥ г≥дно ув≥чнити пам'¤ть жертв Ѕабиного яру, Їврењв ≥ представник≥в ≥нших народ≥в, що стали жертвами фашистських кат≥в. ”продовж дес¤тир≥ч, спочатку за час≥в –ад¤нськоњ влади, а пот≥м у незалежн≥й ”крањн≥ вс≥ спроби зробити це за ≥н≥ц≥ативою держави залишалис¤ марними.
ќстанн≥ми роками почалос¤ розт¤гненн¤ мемор≥альноњ територ≥њ окремими орган≥зац≥¤ми та нац≥ональними громадами, ¤к≥ своњм коштом ≥ розумом намагалис¤ встановлювати тут р≥зноман≥тн≥ пам'¤тн≥ знаки й споруди. ќстанн≥м кроком, ¤кий викликав обуренн¤ вс≥Їњ громадськост≥ ”крањни, стала спроба американського Їврейського розпод≥льчого ком≥тету "ƒжойнт" побудувати в Ѕабиному яру громадсько-культурний центр "—падщина".
” ц≥Їњ ситуац≥њ головними завданн¤ми своЇњ д≥¤льност≥  ом≥тет бачить створенн¤ державного запов≥дника ≥ нац≥онального мемор≥алу "Ѕабин яр", а також в≥дкритт¤ музею Ѕабиного яру.
ƒо складу √ромадськоњ ради - вищого органу  ом≥тету - вход¤ть в≥дом≥ громадськ≥ д≥¤ч≥: вчен≥ й письменники, правозахисники й майстри культури. ќчолюють  ом≥тет академ≥к ≤ван ƒзюба, ф≥лософ ћирослав ѕопович та правозахисник —емен √лузман.
 ом≥тет Ї непол≥тичною орган≥зац≥Їю, але обов'¤зково прагнутиме сп≥впрацювати з ус≥ма головними пол≥тичними парт≥¤ми, органами виконавчоњ та законодавчоњ влади ”крањни та  иЇва.
Ќа першому етап≥  ом≥тет маЇ ц≥ль розробити науково обірунтован≥ концепц≥њ запов≥дника, мемор≥алу й музею. «адл¤ цього створено Ќаукову раду  ом≥тету, в робот≥ ¤коњ в≥зьмуть участь в≥дом≥ ≥сторики, соц≥ологи, ф≥лософи, психологи, спец≥ал≥сти в галуз¤х топограф≥њ, арх≥тектури й буд≥вництва. ¬они повинн≥ докладно в≥дновити хронолог≥ю й топограф≥ю траг≥чних под≥й 1941-1943 рр., а також до- ≥ п≥сл¤воЇнну ≥стор≥ю Ѕабиного яру. ¬они також мають надати картину того, ¤ке м≥сце Ѕабин яр сьогодн≥ пос≥даЇ у св≥домост≥ жител≥в  иЇва, ¤ким вони хочуть бачити це м≥сце надал≥.
Ќа другому етап≥ передбачаЇтьс¤ створенн¤ јрх≥тектурно-художньоњ ради, ¤ка на п≥дстав≥ затверджених концепц≥й проведе в≥дкрит≥ арх≥тектурн≥ конкурси на створенн¤ мемор≥алу та музею.
Ќа заключному етап≥ обран≥ √ромадською радою проекти-переможц≥ мають бути вт≥лен≥ в житт¤ за п≥дтримки держави й приватних спонсор≥в.
”сю свою роботу  ом≥тет буде вести прилюдно, у пост≥йному сп≥лкуванн≥ ≥з широкою громадськ≥стю та засобами масовоњ ≥нформац≥њ.

м.  ињв
квiтень 2003 р.

Hosted by uCoz